СОВМА́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм.
1. Те саме, що пле́нтатися 1. Совманиться в церков спізнілий маленький школяр (Вас., II, 1959, 117).
2. Те саме, що тиня́тися. Батько й мати Василеві засмучені совманяться по хаті (Барв., Опов.., 1902, 393).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 436.