СО́ЛОДІ, ей, мн. Грунти, що утворилися з солонців і солонцюватих грунтів під впливом інтенсивного промивання їх водою. У Херсонській і Миколаївській областях для пасовищного використання, переважно вівцями, відводяться природні кормові угіддя, непридатні для обробітку — схили, вигони.. Значна частина їх розташована на малородючих.. солодях (Колг. Укр., 5, 1962, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 446.