СОЛОДІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже солодкий. Які солодісінькі години перебуваю я, сидячи там [у гаю] в самотині або гуляючи ранком, а часом ввечері! (Н.-Лев., І, 1956, 189).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 446.