СОЛІ́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. соли́ти 1, 2. [Марфуша:] Матушка кажуть: «Коли б дощик пройшов, щоб.. після того вибрати, то саме б ловкі були огірки для соління» (Кроп., II, 1958, 335); До найпростіших способів переробки овочів належать квашення, соління та сушіння (Колг. енц., II, 1956, 252).
2. збірн. Засолені про запас харчові продукти. Лежать біля діжок із соліннями тверді та дзвінкі головки капусти (Гуц., З горіха.., 1967, 150).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 444.