СОРОЧЕНЯ́1, я́ти, с. Пташеня сороки.
СОРОЧЕНЯ́2, я́ти, с. Зменш.-пестл. до соро́чка 1, 2. Сидить собі [Марія] коло вікна І в поле дивиться, і шиє Малесеньке сороченя (Шевч., II, 1963, 361); Повикручувала [Маруся] просто на них змочені нижче пупа сороченята й вигнала надвір «бавитись» (Вільде, Сестри… 1958, 553).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 466.