СОРТУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для сортування чого-небудь. Сортування [картоплі] провадять на машинах або на сортувальних столах (Овоч., 1956, 276); Сортувальний пункт; Сортувальний відділ; // у знач. ім. сортува́льна, ної, ж. Приміщення для сортування кого-, чого-небудь. Їм подобалася загальна картина шахти з її підйомними механізмами, естакадою, сортувальною, бункером (Собко, Нам спокій.., 1959, 67).
∆ Сортува́льна гі́рка — на залізничних станціях — насип у формі гірки, через який проходить колія, признач. для сортування вагонів при формуванні та розформуванні поїздів. Та тут-таки й було що показати. Потрійний велетенський перекидач.., сортувальна гірка для кількох ешелонів, двоколійні штреки (Ткач, Плем’я.., 1961, 343).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 468.