СОЦІА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до соціа́льний. Вона [цензура] звужувала коло тем, вихолощувала соціальність змісту чи образу (Збірник про Кроп., 1955, 81); В заслугу Драгоманову слід поставити перші спроби в українській критиці.. порушити питання про соціальну тематику і проблематику в українській літературі, про принцип соціальності в їх художній розробці (Укр. літ. критика.., 1959, 217).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 476.