СПАКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПАКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Укладати, збирати свої речі в чемодан, валізу і т. ін., готуючись у дорогу. Лишилось тільки ще спакуватись… Се було одно з тих незчисленних «треба», які мене так утомили і не давали спати (Коцюб., II, 1955, 222); Кажуть, що Круть-чиха передала комусь крамницю, спакувалась і має виїхати кудись (Мушк., Серце.., 1962, 252).
2. тільки недок. Пас. до спако́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 484.