СПЕВНИ́ТИСЯ, и́ться, док., розм. Те саме, що здійсни́тися 1. [Олеся:] Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться, тоді опущу руки і попливу по течії, куди вода, туди і я (Кроп., II, 1958, 334).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 495.