СПЕКУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., чим, на чому, заст. на що і без додатка.
1. Займатися спекуляцією (див. спекуля́ція1 1). Він спекулянт, живе в цьому будинку і часто їздить до Одеса [Одеси] спекулювати (Мик., II, 1957, 318); Сімнадцять років тому мсьє Івар приїхав до Парижа спекулювати на воєнних приставках (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 247); // Використовувати складні обставини, труднощі і т. ін. для власної наживи. Спекулюючи на труднощах, капіталісти і різного роду ділки роздували ціни на виноробну продукцію (Знання.., 9, 1965, 6).
2. перен. Будувати свої плани, розрахунки на чому-небудь, використовувати щось у корисливих інтересах. Погляда [Петро] на всіх по-барськи Та ганьбить ім’я шахтарське. Спекулюючи званням, Дорогим і рідним нам, Вимагає він повсюди, Щоб йому годили люди (С. Ол., Вибр., 1959, 195); — Не думай, що я без серця, що спекулюю на смерть [на смерті] свого мужа (Фр., IV, 1950, 358).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 497.