СПЕЦО́ДЯГ, у, ч. Спеціальний одяг для роботи на виробництві. В замащеному нафтою брезентовому спецодязі всі троє їхали, очевидно, просто з роботи додому (Донч., II, 1956, 100); Працюючи з препаратами миш’яку, треба одягати спецодяг, зокрема шлем, рукавиці та захисні окуляри (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 502.