Що oзначає слово - "спеціально"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СПЕЦІА́ЛЬНО, присл.

1. Присл. до спеціа́льний 2. Стаття написана надто спеціально.

2. Поглиблено, професійно, як спеціаліст. Спеціально вивчав [Іван] тільки такі мови, як грецька, латинська (Кол., Терен.., 1959, 34); Франко спеціально не висловлювався про Чернишевського як про літературного критика, але цілком очевидно і загальновизнано, що естетичні погляди останнього справили на Франка-критика великий вплив (Рад. літ-во, 3, 1957, 41).

3. З певною метою, з певним наміром; навмисно. Коли б зібралось багато дітей, могли б везти не родичі, а хтось один, спеціально запрошений (Коцюб., III, 1956, 370); — Я приїхала спеціально з Берліна обізнатися з виноградарством у господарстві доктора Гальванеску (Смолич, І, 1958, 50); // Не для кого іншого, не для чого іншого. Про море ще не писав, але збираю матеріали і думаю написати спеціально для Вас (Коцюб., III, 1956, 432); Чоловік зрозумів, що я спеціально для нього вийшов на дощ, щоб таки поговорити з ним (Ле, Опов. та нариси, 1950, 120); Мов за рідними дітьми, ходить за ними [пораненими] Оленчук. Спеціально для них тримає під сидінням у запасі кілька кавунців (Гончар, II, 1959, 121).

4. Тільки, виключно. В кутку майстерні двоє зайняті спеціально тим, що ремонтують кузови та сидіння шоферам (Гончар, Тронка, 1963, 179); // заст. Зокрема. За «високими матеріями» я нічого не сказала про дрібні справи світу сього, а спеціально про мої (Л. Укр., V, 1956, 397).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 502.