СПЕЦІАЛІ́СТКА, и, ж. Жін. до спеціалі́ст. Мені важко було визначити її професію: зовнішність не давала будь-яких виразних вказівок; вона могла бути і рядовою колгоспницею, і ланковою, а може, й якоюсь колгоспною спеціалісткою — зоотехніком, рахівником (Смолич, День.., 1950, 95); В кожному селі є жінки-спеціалістки, які найкраще знають весільні пісні й обряди (Муз. праці, 1970, 377).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 501.