Що oзначає слово - "споловілий"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СПОЛОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до сполові́ти. Тритонка.. котилася і котилася між буйними стінами споловілої пшениці (Баш, Надія, 1960, 237); Скрипник — сухий, миршавий парубчак у споловілих галанцях та молдуванській сорочці (Коцюб., І, 1955, 231); Припавши лицем до споловілої від засухи, мертвої трави, Бронко лежав у тіні старезної чорнокорої липи на горбку (Вільде, Сестри.., 1958, 221).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 566.