СПОСТЕРЕ́ЖНИК, а, ч. Те саме, що спостеріга́ч 1. Якщо на рівній місцевості подивитись в усі сторони, то місцевість здасться кругом, в середині якого.. [міститься] спостережник (Фіз. геогр., 5, 1956, 8); Чим краще обладнані агрометеопости, чим досвідченіший спостережник на них, тим ефективніші матеріали можна одержати (Хлібороб Укр., 1, 1969, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 580.