Що oзначає слово - "справний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СПРА́ВНИЙ, а, е.

1. Який не має пошкоджень, цілком придатний для використання. Декотрі судна, на яких були справні мотори, уже відпливали, інші готувались до відплиття (Гончар, Людина.., 1960, 279); — Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. — За реманентом діло не стане (Тют., Вир, 1964, 119); * Образно. Література і мистецтво — могутня зброя, найважливіший засіб комуністичного виховання. Вона повинна бути завжди справною, вірно спрямованою і гостро відточеною, діяти безвідмовно (Літ. Укр., 15.І 1963, 1).

2. Який має досвід, володіє знаннями, навичками у якій-небудь справі, професії і т. ін. «Шкода мені цього Коцюбенка! — думав мировий. — І пише гарно, і писар з його дуже справний.. Та ба! Прийдеться скинути його з місця» (Н.-Лев., IV, 1956, 166); У морі видко перекинуту шаланду, там загинув її чоловік Мусій Половець, він чимало пожив на світі, од нього зла не бачила [Половчиха], був справний рибалка на Чорному морі (Ю. Янов., II, 1958, 191); // Який має позитивні якості або властивості, що відповідають поставленим вимогам, задовольняють їх (про предмети, тварини, рослини і т. ін.). — Коник у мене справний. На вигляд він, може, й не показний, зате двожильний (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 119); Вночі замордовані коні ледве допленталися до Вінниці: в дорозі налетіла завірюха, завіяла шляхи.. Добре, що хоч за Корделівкою пішла справна дорога (Стельмах, І, 1962, 173); Колгосп «Зоря».. був колгосп хороший, справний, всі роботи виконував вчасно (Вишня, І, 1956, 423); Дарина Єрмолаївна.. була лагідною та веселою жінкою. Всяке діло горіло в її натруджених, справних руках (Вітч., 9, 1964, 127).

3. перен. Який перебуває у належному стані, має належний вигляд. — Глядіть, щоб перед Новим роком ваші книжки, ваші метрики були справні..,сказав Балабуха (Н.-Лев., III, 1956, 182); — Я відлучився… — А ти мусиш не відлучатись. До діла приставлений, значить дивися добре, щоб все справним було,повчав невдоволений батько (Шиян, Баланда, 1957, 28).

◊ Ци́фра спра́вна — про окозамилювання в яких-небудь документах. Незавидні керівники на місцях тільки й дбали про те, щоб у них завжди цифра була справна перед вищим начальством (Кучер, Трудна любов, 1960, 123).

4. Який старанно, ретельно виконує свої завдання, обов’язки; старанний. Де керівник гарний, там робітник справний (Укр.. присл.., 1955, 357); Тим часом хазяїни старшого брата дивилися на його за тим тільки, щоб бачити, чи справний він, чи не пустує (Вовчок, І, 1955, 295); Уже не в жарт богатирі, вони [хлопці] в роботі справні, вони насправді шахтарі і справжні, й повноправні (Дор., Три богатирі, 1959, 22).

5. Який внаслідок посиленого годування чи харчування набув потрібної або значної ваги, жирності; вгодований. Це — молочна ферма наша (Ви на ній ще не були). От якраз корови з паші На спочинок прибули — Сименталки ситі, справні, Масть ряба у всіх у них (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 594.