Що oзначає слово - "спрощений"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СПРО́ЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до спрости́ти. Дядько-капітан був.. крутої вдачі. Чорне море він розглядав, як своє домашнє, і наука судноводіння в нього була спрощена до краю: — Навпростець (Гончар, Тронка, 1963, 151); // спро́щено, безос. присудк. сл. Нині вже розроблено ряд нових положень.., завдяки чому спрощено і полегшено технічне нормування (Хлібороб Укр., 12, 1964, 17).

2. у знач. прикм. Який являє собою простіший варіант чого-небудь; нескладний. Петро [І] замість церковнослов’янського шрифту завів спрощений і легший для читання гражданський шрифт (Іст. СРСР, II, 1957, 32); Дорослі качки і молодняк утримуються в дешевих, спрощених приміщеннях (Наука.., 3, 1961, 39); Свою розмову з сином передав [Никодим] ошелешеній Теклі дещо в спрощеному вигляді, але набагато дохідливіше і переконливіше (Зар., На.. світі, 1967, 243).

3. у знач. прикм., перен. Неглибокий, поверховий; примітивний. Діалектичний матеріаліст не тільки вважає рух нерозривною властивістю матерії, але й відкидає спрощений погляд на рух і т. д. (Ленін, 18, 1971, 264); // у знач. ім. спро́щене, ного, с. Щось неглибоке, поверхове. Бажання високого й чистого досить мирно співіснує з терпимістю, а то й симпатіями до спрощеного, примітивного (Талант.., 1958, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 607.