Що oзначає слово - "спускатися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СПУСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПУСТИ́ТИСЯ, спущу́ся, спу́стишся, док.

1. Переміщатися зверху вниз; опускатися. Надходив вечір. Сонце вже спускалося низько за лісом (Н.-Лев., VI, 1966, 386); Місяць зовсім спустився над гору (Мирний, III, 1954, 44); Хмари спустилися на землю… (Хотк., II, 1966, 123); Воротар не квапився, довго щось відкручував, і нарешті міст спустився на своє місце (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 286); // Різко опускаючись, ударяти. Лапа [ведмедя] ще раз спустилась на бідолашного зоолога (Трубл., І, 1955, 175); // Злазити звідкись (з печі, дерева і т. ін.). Катря підвелася, встала й почала спускатися з печі на піл, з полу додолу (Мирний, IV, 1955, 298); Ганя з Юрчиком швидко спускаються з бука (Воронько, Казка.., 1957, 37); // Сходити, з’їжджати вниз (з гори, крутого горба і т. ін.). Щоб доїхати до якого близького.. пункту, треба було без кінця спускатись в долину, здійматись на гору (Коцюб., І, 1955, 252); Кавалькада повільно спустилася до переправи (Тулуб, Людолови, І, 1957, 5); Кам’янистою стежиною брати спустилися в яр (Стельмах, II, 1962, 155); * Образно. Мир і спокій стелилися селом, спускаючися з гір в невидимих колісницях (Хотк., II, 1966, 108); // Іти вниз сходами. Вона бачила, як Святослав спускався сходами з ганку (Скл., Святослав, 1959, 247); Спустившись у підвальне приміщення,.. Ігор раптом спинився: з-під сходів ледве помітним струмком ішов дим (Багмут, Щасл. день.., 1951, 16); // Сідати або лягати на що-небудь (про людину). Лелія тихо спускається додолу біля якоїсь маленької, низенької, похилої хатинки (Л. Укр., III, 1952, 492); Балабуха несміливо спустився на стілець (Н.-Лев., III, 1956, 43); // Опускатися кудись, усередину чогось. Відро спускалось на коромислі в криницю, а Соломія підвела голову, вдруге блиснула очима на Романа (Н.-Лев., VI, 1966, 304); Збираються чабани, обв’язуються вірьовками.. і по черзі спускаються у вогку колодязну глибінь, щоб вибирати звідти різну нечисть, мул, залізяччя… (Гончар, Тронка, 1963, 53); Через двадцять п’ять хвилин після того, як з’явилася вода, у шахту спустилася перша рятувальна команда (Трубл., III, 1956, 354); * Образно. Кожне судило [Марину] по-своєму.. Ніхто не йшов далі, ніхто не спускався глибше у людську душу (Мирний, III, 1954, 232); // Занурюватися в рідину. Готувалися [водолази] знову спуститись під воду (Голов., Тополя.., 1965, 303); // Переміщатися вниз незакріпленим кінцем, краєм, закриваючи щось (про штору, завісу і т. ін.). Заслона помалу спускається (Мирний, V, 1955, 108); Завіса спускається під час співання першого куплета пісні «Ой, місяцю, місяченьку» (Л. Укр., II, 1951, 27); // Знижуючись, сідати, приземлятися (про птаха, комаху, літальний апарат і т. ін.). Ворон спускається все нижче та нижче (Коцюб., І, 1955, 221); Птахи, обважнілі за літо, спускаються тут цілими табунами, щоб перед відлітом у вирій перепочити на плавневих далеких від гулу війни озерах (Гончар, II, 1959, 372); На квітки Росяні, свіжі спустилась [бджілка] (Манж., Тв., 1955, 50); Найнеймовірніші чутки гасали по селах та хуторах: німці спустилися на парашутах і палять хліба (Тют., Вир, 1964, 300); // Зменшувати висоту польоту. Макуха попросив льотчика спуститися нижче (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 118).

◊ Спуска́тися на дно див. дно; Спуска́тися (спусти́тися) з оче́й див. о́ко1.

2. Розважаючись, з’їжджати з гірки (на санках). На стрімких берегах Уралу, завалених пухким глибоким снігом, дітлахи й молодь спускалися з гірок на санчатах (Тулуб, В степу.., 1964, 464); — Ух! — голосно крикнула вона й зашуміла з санчатами з гірки.. Грицька поривало й собі спуститися (Вас., І, 1959, 160); * Образно. Біла пустеля мовчить. Місяць на ясенових санчатах спускається з горбів (Тют., Вир, 1964, 526).

3. перен. Опускатися до рівня кого-, чого-небудь. Там, де треба було, Левко спускався до самих низів,.. заглиблювався в їх життя, щоб потім спритно показати себе не тільки знавцем селянства, а й «поборником» правди (Цюпа, Назустріч.., 1958, 60); — Ви отак легкомисно хочете покинути своє місце, свій стан, своє ім’я і спуститися до хлопського стану? (Фр., VIII, 1952, 59); // Удостоювати своєю увагою, присутністю і т. ін. того, кого вважають нижчим (за походженням, становищем тощо). За словами матері, вона така бундючна, гордовито-недосяжна і раптом спустилася.. до відвідання убогої квартири вдови лісоруба (Хижняк, Килимок, 1961, 94); // Робити щось, принижуючи свою гідність. Всі безглузді обвинувачення, видумані, аби нацькувати на мене юрбу, ганебно розбились самі, і я навіть не потребував спускатись до того, щоб відповідати на них (Л. Укр., IV, 1954, 132).

4. перен. Наставати (про вечір, ніч і т. ін.). Спускався потиху вечір. Зникали жовті й рожеві хмари (Хотк., І, 1966, 87); Спустилася ніч. Одкотився десь бій… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 19); // Охоплювати, окутувати собою що-небудь (про морок, туман і т. ін.). Темний морок спустився на землю (Мирний, І, 1949, 286).

При́смерк спуска́ється (спуска́вся); При́смерки спуска́ються (спуска́лися) див. при́смерк.

5. Висіти, тримаючись на чому-небудь одним кінцем, краєм; звисати. З високої конторки спускався до самого помосту жовтогарячий ситець з чорними смужками та червоними букетами (Н.-Лев., II, 1956, 44); // Звішуватися (про косу, гілля і т. ін.). Товсті, як рука, спускалися вони [коси] по плечах (Мирний, III, 1954, 178); // Насуватися на що-небудь, закриваючи собою. Густий серпанок, спускаючись трохи не до долу, закрив її повний стан (Н.-Лев., І, 1956, 144); Сіла [Катерина] на постелі. Як була, в розідраній сорочці, півгола; волосся спустилося на лице (Хотк., II, 1966, 255); // Сповзати, зсуватися з чогось. Натягла [Порицька] на себе шаль, що спустилась була з плеч [плечей] (Л. Укр., III, 1952, 747); // Обвисати, слабнучи (про руку). Рука спускається слаба (Стар., Поет. тв., 1958, 50); Вона йшла вулицею, опустивши голову, забувши розкрити парасольку, що тримала в правій руці, друга вільна рука спускалась безвладно (Л. Укр., III, 1952, 612).

6. тільки недок., тільки 3 ос. Ставати нижчим, зменшуватися за висотою порівняно з чим-небудь; знижуватися. Круто спускалась гора і обривистим берегом оточувала широке плесо (Стор., І, 1957, 398); На південному заході гори виступами спускаються до великої плоскої Закарпатської низовини, де розташована долина Тиси (Наука.., 11, 1963, 28); // Іти, пролягати згори вниз, розташовуватися полого. Од палацу до самої води спускаються білі мраморні [мармурові] східці (Н.-Лев., III, 1956, 290); Дорога то спускалась униз, то знов підіймалась угору (П. Куліш, Вибр., 1969, 103); За лісом широкі поля поволі й лагідно спускалися вниз (Коцюб., І, 1955, 308); Окопи проходили через город, який спускався до зелених луків (Панч, Гарні хлопці, 1959, 55).

7. Плисти за течією річки. Коли я вперше, янтарного літнього ранку, спускався пароплавом через дніпрогесівські шлюзимені захопило дух від величного краєвиду (Рильський, III, 1956, 27); Спускались [заробітчани] дубами та заробітчанськими чайками через вируючі грізні пороги по Дніпру, а найбільше — вивіреним способом — пішки (Гончар, І, 1959, 4).

8. на кого — що, перен., розм. Довіряти кому-небудь, покладатися на когось, щось. — Я все у вечір [увечері] ходжу до стайні та заглядаю всюди; не спускаюся ні в чім на нього (Коб., II, 1956, 102); [Xуса:] Вона тепера моїй матусі дещо помагає: — старенька вже не здужає ходити, а на рабинь спуститися не можна у догляді за матір’ю (Л. Укр., III, 1952, 175); // Сподіватися, розраховувати на що-небудь. — Куме Яцю, не маєте ви й досі чого нарікати на свою долю, а на панську поміч не спускайтеся! (Фр., II, 1950, 132); Хоч ніколи не спускалася [Катруся] на чужу ласку,.. та все-таки надіялася, що, може, й її пани чимось порятують (Кобр., Вибр., 1954, 145).

9. тільки док., перен., рідко. Спіткати кого-небудь; випасти на чиюсь долю. Спустилося на Солоху разом дві біди, одна за другою (Мирний, І, 1954, 50); — Не радій, пане. Ще прийде час, і кара спуститься на тебе! (Стельмах, І, 1962, 431).

10. с. г. Те саме, що злуча́тися 2. Барани спускаються з вівцями (Сл. Гр.).

11. тільки недок. Пас. до спуска́ти. Тут собаки увечері спускаються з цепів і я боюсь вийти за двері (Л. Укр., V, 1956, 15); На зиму вода із ставів щороку спускається, і грунт ложа проморожується, що теж сприяє його мінералізації та оздоровленню (Наука.., 10, 1956, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 613.