СПІВЖИ́ТИ, живу́, живе́ш, недок., рідко. Те саме, що співіснува́ти. В межах цього методу [соціалістичного реалізму] мирно співживуть і романтика Яновського.., і урочистий пафос Бажана, і жвава невимушена розмова Твардовського (Рильський, IX, 1962, 8); Дерева своїм корінням співживуть з різноманітними грибами. Останні щільно обплітають кінчики корінців (Знання.., 6, 1969, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 517.