СПІВЦІ́В, це́ва, це́ве. Прикм. до співе́ць; належний співцеві. Одно серденько між всіма Глас птащин [пташки] розпізнало, Одно серденько пісня та Співцева розрушала (Кост., І, 1967, 60); Тебе, Еврідіко, Кликала вірна співцева душа (Зеров, Вибр., 1966, 220).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 522.