СРІБЛОТКА́НИЙ, а, е. Тканий, гаптований срібними нитками. * Образно. Гей, ти, степ широколаний, Мій килиме сріблотканий! (Манж., Тв., 1955, 147); Султан і Гандзя [коні] птицями летять, Хмарки переганяють сріблоткані… (Рильський, II, 1956, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 620.