СТА́ЯТИ, ста́є, док., рідко. Розтаявши, зійти, зникнути з поверхні (про сніг, лід). Стаяли живо сніги, розірвала морозні окови Річка (Фр., XIII, 1954, 306).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 673.