СТВОЛИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що ствол 1. Ложа [від рушниці] відлетіла, вже ми за саму стволину борюкаємося. І стволина вже погнулася, а він не пускає (Хотк., І, 1966, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 675.