СТВОЛ́ЬНИЙ, а, е. Стос. до ствола (у 1 знач.). Вони [наші війська] оснащені новими типами літаків, танків, реактивної і ствольної артилерії, підводних і надводних кораблів, засобів ППО (Ком. Укр., 2, 1968, 16); // Який виготовляє такі стволи. В 1789 р. був збудований збройовий завод у Кременчуку, який мав ряд цехів: ствольний, ливарний, ковальський, слюсарний, складальний та ін. (Іст. УРСР, І, 1953, 346).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 675.