СТИ́ГМА, и, ж.
1. іст. У стародавній Греції — клеймо на тілі раба або злочинця.
2. мед. Кривава виразка або червона пляма на тілі людини; // Загальна назва різних шкіряних захворювань, викликаних істерією.
3. зоол. У павукоподібних, багатоніжок і комах — отвір, яким відкриваються назовні органи дихання; дихальце. Дорослі комахи звичайно дихають за допомогою трахей, які починаються від дихалець (стигм), що розташовані на сегментах тіла (Підручник дезинф., 1953, 168).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 693.