СТИКУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., спец.
1. Здійснювати стикування. Супутник автоматично стикувався.
2. Пас. до стикува́ти. За новим методом судно спускається на воду окремими плавучими частинами і вже потім стикується докупи (Наука.., 9, 1969, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 696.