СТИХІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до стихі́йний. В місті почались стихійні виступи. Прагнучи уникнути стихійності і зберегти організованість, Київський більшовицький комітет вирішив почати збройне повстання (Іст. УРСР, II, 1957, 84); Стихійність сил природи.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 707.