СТРИБУ́НЧИК, а, ч. Пестл. до стрибу́н 1. [Пушинка (ще ніжніш):] Васюнчик, стрибунчик, цвіркунчик мій любий! Твоя Пушинка плакала. Промочила ніжки (Коч., II, 1956, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 766.