СТРИБУ́ХА, и, ж. Жін. до стрибу́н 1. У сінях загупало, брязнула клямка, зайшов Федір. — А ти, Настуню, вже тут? Ну, що принесла там, стрибухо? (Збан., Сеспель, 1961, 345).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 766.