СТРУКТУРОУТВО́РЮВАЧ, а, ч. Те, що сприяє утворенню структури чого-небудь. Гриби.. мають велике господарське значення. Руйнуючи в грунті органічні залишки, вони є ефективними структуроутворювачами, що поліпшують родючість грунтів (Мікр. ж., XXII, 6, 1960, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 790.