СТРУМЕНІ́ТИСЯ, струмені́ється і струмени́ться, недок.
1. Литися, текти струменем, вузенькою цівкою.
2. перен. Коливатися, погойдуватися, нагадуючи своїм коливанням рух хвилі; перебувати в легкому русі. Сріблястими хвилями струменяться по луках тучні трави (Коп., Вибр., 1948, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 790.