СТРУМКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до струмо́к. Струмкова вода; * У порівн. — Яка краса! — скрикнула Зіна. — Воно [каміння] як живе! Дивіться, як промениться оцей червоний камінець! А цей зовсім прозорий, як струмкова вода! (Iв., Вел. очі, 1956, 77); // Який водиться в струмках, у холодній проточній воді. Струмкова форель розфарбована у яскраво-червоні плями (Знання.., 12, 1969, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 792.