СУВО́РОВЕЦЬ, вця, ч. Вихованець суворовського військового училища. Суворовці докладають багато зусиль, щоб бути гідними майбутнього звання офіцера (Веч. Київ, 24.VІ 1968, 2); Суворовець знає — трудящі народи Не мріють про нові бої і походи, І тому ретельно вивчає науки Про те, як спиняти загарбницькі руки (Воронько, Три покоління, 1950, 125).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 820.