СУКНИ́НА, и, ж. Клапоть сукна або іншої шерстяної матерії, що вживається для натирання, чищення чого-небудь. Навіть біля клубу він стоїть-стоїть, а тоді шасть! за кущ, витягне сукнину з задньої кишені і вже наярює [начищає] свої хромові (Гончар, Тронка, 1963, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 831.