Сумиряти, ряю, єш, сов. в. сумири́ти, рю́, ри́ш, гл. Смирять, смирить. Сам Господь єсть правда, сокрушить неправду, су мирить гординю, вознесешь святиню. КС. 1883. VІІІ. 770.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 228.