СУМНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сумни́й. Ой сумненький мій миленький, сумненький, сумненький, Та й для того, що я бідна, а він багатенький (Коломийки, 1969, 286); Ох, і не раз тая пісня сумненька.. Тихий привіт мені слала, мов ненька (Фр., X, 1954, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 839.