СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Те саме, що спереча́тися. Чув якось раз, як суперечилася стражникова жінка з простими жінками — її сусідками.. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав (Мирний, IV, 1955, 352).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 845.