СУ́ПЧИК, у, ч. Пестл. до суп. Мама все нам дає супчик та супчик та бульйончик (Н.-Лев., І, 1956, 592); — Вам борщику чи супчику, Вам курочку чи качечку, З підливою, на маслечку! (Олесь, Вибр., 1958, 292).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 853.