СУПІСКО́ВИЙ, а, е. Те саме, що супіща́ний. Під сади треба відводити площі з супісковими і суглинковими грунтами (Сад. і ягідн., 1957, 164); Не можна вважати обгрунтованим побоювання деяких спеціалістів, нібито повторні посіви виснажують супіскові поля (Рад. Укр., 11.II 1969, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 847.