СУРДОКА́МЕРА, и, ж. Ізольована від навколишнього середовища кабіна, признач. для вивчення стану людини в умовах абсолютної тиші. Для вивчення «надійності» мозку психічну діяльність людини досліджували під час тривалого перебування її в сурдокамері або в інших умовах повної ізоляції (Наука.., 6, 1968, 33); — Я відправляв льотчиків-космонавтів у «самотність». Висловлюючись по-науковому, — в сурдокамеру. Камера ця — невелика кімната, на три-чотири кроки. Людина входить туди, і за нею наглухо зачиняються важкі металеві двері (Рад. Укр., 25.VІІІ 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 853.