СУ́СЛО, а, с.
1. Водний розчин рослинної сировини або солоду, признач. для зброджування при виробництві пива, квасу. Почалось будівництво цеху по виробництву екстракту сусла, з якого готують хлібний квас (Веч. Київ, 5.ІІ 1975, 2).
2. Відпресований сік винограду. Сухі вина одержують внаслідок повного зброджування свіжого виноградного сусла з м’язгою або без неї (Укр. страви, 1957, 380).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 858.