СУХОНІ́С, но́са, ч. Перелітний птах, що має бурувате оперення спини та брунатну голову і живе перев. в степових районах поблизу водоймищ. З птахів слід згадати сухоноса.. — єдиного представника особливого роду гусей, який, крім Китайсько-гімалайської підобласті, поширений також місцями в південно-східних районах тайгової смуги і в Монголії (Посібник з зоогеогр., 1956, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 869.