СУХО́ТКА, СУХІ́ТКА, и, ж., заст. Туберкульоз. Успадкована від батька сухотка тліла в легенях і могла спалахнути щохвилини (Бурл., О. Вересай, 1959, 190).
∆ Сухо́тка спинно́го мо́зку — ураження спинного мозку, яке являє собою запізнілий прояв сифілісу.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 870.