СУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до суши́ти.
СУШЕ́НИЙ, а, е. Зготовлений сушінням, в’яленням. Якщо сушені плоди та ягоди залишаються довго на повітрі, вони вбирають вологу і псуються (Сад. і ягідн., 1957, 285); Жінка поставила перед ним миску холодного борщу з сушеною рибою (Збан., Таємниця.., 1971, 170); У хаті в діда Дениса — чисто.. Пахло бруньками й грибами. В’язки сушених грибів — у запічку (Мушк., День.., 1967, 54); В коморі пахло борошном і сушеним липовим цвітом (Тют., Вир, 1964, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 874.