СУ́ШКА, и, ж., розм.
1. Дія за знач. суши́ти 1, 2. Вона бачить розіп’яту на тину для сушки Тимкову сорочку, вишиту хрестиком (Тют., Вир, 1964, 126); Попід горою примостилася піч для обпалювання, а збоку — довга повітка для сушки й схову сирцю й готової цегли (Десняк, II, 1955, 468); На сушку негатива треба було дві години. Ми витирали плівку чистим спиртом, щоб вона скоріше сохла (Ю. Янов., II, 1958, 111).
2. кул. Маленький сухий бублик. Сушки з маком.
3. збірн., рідко. Те саме, що сушня́ 2. Плоди кизилу використовують для виготовлення високоякісного варення, напоїв, желе, а також на сушку (Колг. Укр., 11, 1961, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 875.