СУШІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. суши́ти і суши́тися. Сушіння — один з найбільш поширених і раціональних способів переробки плодів та ягід (Сад. і ягідн., 1957, 273); У світовій практиці відомо багато різних промислових способів сушіння деревини, залізобетону, цегли (Наука.., 8, 1963, 14); Піч була відремонтована, над нею збудували піддашшя, поряд кілька навісів для сушіння цегли (Бойч., Молодість, 1949, 180).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 875.