СФАЛЬЦЬО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до сфальцюва́ти. Рекомендується розрізати папір по кожному черговому згину трохи більше, ніж на половину його довжини. В таких випадках сфальцьований аркуш не розсипається і його зручно брошурувати (Гурток «Умілі руки..», 1955, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 876.