Що oзначає слово - "схитнутися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СХИТНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

1. Злегка хитнутися або почати хитатися, коливатися. Коли дзвони, схитнувшись разом, пішли у танець, великі, середні й маленькі.., з усіх усюдів сипнули люди так, наче дзвони тягли їх до себе (Коцюб., II, 1955, 179); Тихо, мов утка [качка], подався човен уперед, схитнувшись з боку на бік (Мирний, І, 1954, 310); Було тихо і парко, жодна очеретина не схитнеться (Збан., Над Десною, 1951, 67).

2. Хитнувшись, нахилитися; втративши рівновагу, зробити рух з одного боку в інший; похитнутися. Здорова постать замахнула руками вгору, і Зінько почув, як щось тверде штовхнуло його болюче в груди так дуже, що він схитнувся (Гр., II, 1963, 478); Разів зо три диркнув кулемет. Літак схитнувся, зачмихав димом, блиснуло під крилом рухливе полум’я (Збан., Крил. гонець, 1953, 40); Великий шматок заборола затріщав, схитнувся, похилився і полетів разом з печенігами, що чіплялись за нього, вниз (Скл., Святослав, 1959, 408); Ослін неждано схитнувся, полісовщик скочив з дошки (Стельмах, І, 1962, 466); // Заколиватися, задрижати від струсу, удару, руху повітря і т. ін. Як земля під ногами схитнеться, Валяться цілі міста і, розхитані, згубу віщують (Зеров, Вибр., 1966, 200); Посунув танк, аж грунт під ногами Схитнувсь у матері (Мисик, Верховіття, 1963, 79); Схитнувсь на каганчику вогник (Вирган, В розп. літа, 1959, 86); Тендітний вогник схитнувсь у темряві (Кол., На фронті.., 1959, 116); * Образно. Вже лад старий схитнувсь і пада. Життя нове його змете,Робитиме гуртом громада, І все, що зробить,спільне те! (Пісні та романси.., II, 1956, 274).

3. перен. Відступити, послабити опір. Заходьте в світ, відстояний людьми Від ненажерних зграй, від замахів лукавих! Ми стали твердо тут і не схитнемось ми, Струмує наша кров у цих плодах і травах (Рильський, III, 1961, 152); Коли петлюрівці виступали з Бородянки, щоб рушити далі — в Київ, на їх шляху раптом виросли сотні богунців і розпочали такий бій, що земля червоніла від крові. Петлюрівці схитнулись і почали відступати (Скл., Легенд. начдив, 1957, 66); // Відчути сумнів, непевність у своїй правоті, правильності дій і т. ін. Байдужий вбивця не схитнеться; Нема рятунку; звів курка. Порожнє серце рівно б’ється, З пістолем не здригне рука… (Лерм., Вибр., за ред. Рильського, 1951, 57).

◊ Дух не схитну́вся чий — хто-небудь не втратив упевненості у чомусь. Тільки ж мій дух не схитнувсь, не скорився лихій я негоді, Скупчив всі сили свої — перетерпіти біду (Зеров, Вибр., 1966, 335).

4. перен., розм. Втратити здатність розсудливо міркувати, ясно, правильно сприймати і розуміти навколишнє. Годі! Хоча б де єдина Щира душа відгукнулась! Годі! Близька домовина. Що ж? Невеличка людина… Винна сама, що схитнулась (Граб., І, 1959, 368); — Справжній був поет, та шкода, що пуття Не буде з його, бо схитнувся (Сам., І, 1958, 184); [Ковшик:] Мій Кандиба теж захворів. Схитнувся бідолаха. Як тільки я з ким-небудь почну говорити, він усе записує. Думаю я його в Київ на перевірку до лікарів відправити (Корн., ІІ, 1955, 270).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 886.