СЦИНТИЛЯ́ТОР, а, ч. Люмінесціююча речовина, яка дає слабкі світлові спалахи при діянні на неї заряджених частинок, що швидко рухаються. Чимало корисного роблять і молодші брати кристалічних сцинтиляторів — пластмасові. Це тверді розчини люмінесціюючих речовин у полімері (Знання.., 2, 1966, 2); Нейтрони мають більш високу енергію, ніж гамма-промені, і тому світлові спалахи від них у сцинтиляторі яскравіші (Наука.., 10, 1968, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 907.