СЬОГО́ДНІ, присл.
1. У цей, нинішній день (між учорашнім і завтрашнім днем). Що маєш зробити завтра, зроби сьогодні, що маєш із’їсти сьогодні, із’їж завтра (Укр.. присл.., 1963, 86); — Ізнемігся, товаришу! Сьогодні спочинем (Шевч., 1,1963, 7); — Ой боже мій! сьогодні ж субота! — крикнула Тодозя і швидко підвелась з стільця (Н.-Лев., VII, 1966, 204); Уляна вирішила перемінити тему розмови. — Слухайте, діти, сьогодні великий день. Наші війська очистили Батьківщину й б’ють ворога на його території (Довж., І, 1958, 364); Мати носить воду, а Орися віджимає.. — Кінчай, дочко, віджимати та йди полоскать на вир. Погода сьогодні сонячна, з вітерцем, до вечора й висохне (Тют., Вир, 1964, 125); // У нинішній час; зараз, тепер. — Сьогодні ти отаман, а завтра — я! (Мирний, І, 1949, 183); — Сьогодні ти підліток, завтра дорослий. А яким ти йдеш у свою дорослість? Чи таким тебе Батьківщина жде? Ти ж син її, подумай! (Гончар, Бригантина, 1973, 7); Великі майстри минулого дали в свій час твори, які й сьогодні хвилюють нас високим гуманізмом і блискучою майстерністю (Рад. Укр., 2.III 1957, 1).
◊ Не сього́дні-за́втра; Не сього́дні, так за́втра див. за́втра.
2. у знач. ім., невідм. Нинішній день; теперішній час, сучасність. Самотнє життя скоро докучило Олександрі: «Господи! сьогодні як учора, завтра як сьогодні! Усе одно та й одно!» (Коцюб., І, 1955, 67); Сонце буде аж завтра. А між сьогодні і завтра ще аж ціла ніч! (Смолич, II, 1958, 13); — Я спав. Почекай, — це в нас що — сьогодні чи завтра? — Це ще сьогодні (Довж., І, 1958, 430); Розмова наша, немов той потічок, то майне у минуле, то повернеться у сьогодні (Літ. Укр., 1.I 1963, 2); Безкомпромісне розкриття причин тих недоліків, що заважають дальшому розвиткові економіки,.. всього духовного життя народу, тверезий, глибокий аналіз найважливіших проблем і тенденцій сучасності — все це становить одну з прикметних рис нашого сьогодні (Рад. літ-во, 3, 1965, 3); // Те, що існує, відбувається тепер, у даний момент. Зник батько — із ним той останній грунт, який відчував Микоша під ногами. Що лишилося в нього? Страшне сьогодні? (Полт., Повість.., 1960, 272); Наш механік.. Був колись у боях за сьогодні машиністом панцерника (Сос., І, 1957, 490).
Від сього́дні — з нинішнього дня; з цього часу. — Не по полтинику на день буду тобі давати, а від сьогодні по цілковому (Кв.-Осн., II, 1956, 407); Я.. слаба не від сьогодні, а далеко давніше (Л. Укр., V, 1956, 242); До сього́дні — до нинішнього дня; до цього часу, досі. Чи вчивсь Роман? Доріг бур’ян, пилюка суходолу — таку-то він, циганський син, знав до сьогодні школу (Дор., Три богатирі, 1959, 37); На сього́дні — на нинішній день; на цей час. — От лихо з сими слугами! Куховарка як пішла учора з вечора, та й досі немає. —І у вас так? І в мене не краще. Воно, видно, всі куховарки зговорилися на сьогодні (Мирний, III, 1954, 172); Знадвору чутно стукіт сокир.. Нарешті озивається голос: — Ну, годі на сьогодні! Час додому (Л. Укр., III, 1952, 7); — Коли вже не поїхали на сьогодні нікуди, пропав у вас вечір (Хотк., І, 1966, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 914.